Довкілля

Світлові батареї необхідно збирати та переробляти, щоб усі матеріали, з яких вони виготовлені, можна було використовувати повторно. Самостійно розбирати батареї не варто. Свинцеві акумулятори містять значну кількість небезпечних хімічних речовин. Якщо старі батареї неправильно утилізувати або якщо корпус акумулятора пошкоджено, під час їх розкладання можуть виділятися шкідливі речовини в навколишнє середовище. Ці небезпечні матеріали здатні забруднювати підземні води, отруювати ґрунт і рослини, негативно впливати на здоров’я людей. Вплив важких металів та інших шкідливих речовин може спричиняти шкірні інфекції, онкозахворювання, хвороби дихальної системи, а також проблеми з кровообігом, імунітетом, нервовою системою й інші порушення здоров’я.

Відпрацьовані батарейки потрібно збирати окремо: батарейки та акумулятори слід викидати у спеціально призначені контейнери, бочки, ящики або інші марковані ємності. Законодавством заборонено викидати небезпечні відходи разом із змішаними побутовими відходами. Використані батарейки збирають, сортують і спрямовують на переробку через спеціальні системи збору та обробки. Ви можете здати свої використані батарейки оператору з утилізації відходів або віднести їх до спеціального пункту прийому. Приймання відходів для користувачів безплатне. Завжди кладіть використані батарейки лише у чітко позначені контейнери. Також можна здавати батарейки на місцевих майданчиках для збору великогабаритного чи небезпечного сміття. Інформацію про пункти збору та можливості переробки можна дізнатися у місцевому екологічному відділі, магазинах, що продають батарейки, на сайті Міністерства захисту довкілля або через інші інформаційні ресурси.

Цей символ, який ви бачите на батарейках та акумуляторах, означає, що їх потрібно збирати окремо та не викидати разом із несортованими побутовими відходами.

Правильне сортування, збір, обробка та переробка відпрацьованих батарейок допомагають захищати довкілля та зберігати природні ресурси. Згідно з вимогами Європейського Союзу, батарейки, що містять свинець, необхідно збирати та переробляти так, щоб усі частини — свинець, пластик, сірчана кислота й інші хімічні речовини — можна було повторно використовувати, коли це можливо.

Коли відпрацьовані батарейки передаються схваленим компаніям, більшість матеріалів повертається на ринок у вигляді нової продукції. Відходи, які не підлягають переробці, утилізуються безпечно для довкілля. Завдяки правильному збору й переробці використаних батарейок ми зберігаємо сировину та сприяємо чистоті навколишнього середовища для майбутніх поколінь.

Ви також можете безкоштовно здати використані свинцево-кислотні батарейки за адресою: Pakalnės g. 5B, Domeikava, Kauno rajonas.

Детальніше:

info@ferikas.lt +37069841085

Неналежне поводження з відходами шкодить як здоров’ю людей, так і довкіллю. Зміни у цінностях суспільства призводять до зростання споживання, а отже — до збільшення кількості відходів. Якщо ці відходи не утилізуються належним чином, вони забруднюють повітря, ґрунт і воду, завдаючи невиправної шкоди природі та здоров’ю людини. Саме тому відповідальне поводження з відходами сьогодні — одна з найважливіших і найзмістовніших справ.

Якщо пакувальні відходи не сортувати і не утилізувати правильно, вже за кілька десятиліть наша країна може перетворитися на суцільне звалище.

Важливо сортувати відходи одразу там, де вони утворюються, а також переробляти й використовувати їх повторно всюди, де це можливо, щоб допомагати зберігати довкілля і природні ресурси.

Наприклад:

Використані шини можуть залишатися у навколишньому середовищі сотні років, перш ніж розкластися, через що вони є довготривалим забруднювачем. Старі шини несуть небезпеку не лише для природи, а й для здоров’я людей. Викинуті шини в лісі, канавах чи на берегах річок не лише мають непривабливий вигляд, а й стають причиною пожеж. Шини виготовлені з нафтопродуктів, і під час горіння виділяють шкідливі речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів та серця.

Основний матеріал шин — це гума, яка майже не змінюється навіть після закінчення терміну експлуатації. Тому дуже важливо переробляти шини, відокремлюючи гуму від інших компонентів (металу, текстильних матеріалів) і використовувати їх для виготовлення нової продукції. Перероблена гумова крихта застосовується для асфальту, покриттів дитячих майданчиків, бар’єрів на автостоянках тощо.

Зношені шини також можна використовувати як джерело енергії. Наприклад, у Литві компанія AB “Akmenės cementas” використовує шини саме з такою метою. Їх спалюють у спеціальних печах з фільтрами, які нейтралізують шкідливі викиди. Попіл, що утворюється, використовується у виробництві цементу.

Викидати використані шини разом із побутовими чи промисловими відходами заборонено. Їх також не можна спалювати.

Старі шини можна безкоштовно здати у точках продажу шин при покупці нових — у тому самому розмірі й кількості, яку купуєте. Також використані шини приймають на муніципальних майданчиках для збору великогабаритних відходів. Повний список доступний тут: https://am.lrv.lt

Жителі можуть безкоштовно здати до 4 автомобільних шин на рік у ці пункти. Обов’язково перевірте, які саме відходи приймає обраний майданчик, оскільки не всі пункти приймають небезпечні побутові відходи. Відвідувати їх можна у години роботи. Детальну інформацію щодо збору габаритних відходів, адрес та графіку роботи можна отримати у місцевих органах влади. Адреси розміщені на їхніх офіційних сайтах та сайті Міністерства охорони довкілля.

Використані масляні, паливні та повітряні фільтри особливо небезпечні для довкілля. Неправильне поводження з ними загрожує природі й здоров’ю людей.

Автомобільні фільтри містять метал, мастило, залишки пального та фільтруючий матеріал. У маслах може бути до третини елементів таблиці Менделєєва, включаючи мідь, цинк і важкі метали. У цих мастилах багато шкідливих сполук, що можуть забруднити велику площу ґрунту та проникнути глибоко, загрожуючи поверхневим і підземним водам. Деякі особи незаконно спалюють такі відходи, спричиняючи додаткове забруднення і виділення шкідливих та канцерогенних сполук, що викликають хвороби дихальних шляхів. Такі відходи не можна змішувати з побутовими чи іншими відходами.

Найбільша кількість шкідливих речовин утворюється саме на стадії виробництва металу, а не після його розкладу. Метал можна переробляти нескінченно — його властивості не змінюються, а переробка металу споживає значно менше енергії, ніж виробництво із сировини.

Використані фільтри та інші відходи можна здавати компаніям, які мають відповідні дозволи на поводження з відходами.

Наша компанія співпрацює із сертифікованими підприємствами з утилізації масляних, паливних та повітряних фільтрів, а також небезпечних і звичайних відходів.

Такі відходи можна залишати у сервісах і автомайстернях, якщо ви обслуговуєте у них свою автівку.

Використані фільтри можна також здавати на муніципальні майданчики для збору великогабаритних відходів. Повний перелік — тут: https://am.lrv.lt

Під час переробки масляних та паливних фільтрів отримують метал і мастило; із повітряних — пластик і фільтрувальний матеріал. Мастило очищують для повторного використання або переробляють у паливо. Перероблене мастило знову можна використати за призначенням або доочистити і продати як нове моторне масло. Це дозволяє заощаджувати енергію: очищення використаного масла вимагає лише третину енергії, порівняно з виробництвом нового з нафти. Усі металеві та пластикові компоненти також використовуються для виробництва нової продукції.

Виробництво нового металу потребує багато енергії й супроводжується значними викидами парникових газів, що безпосередньо сприяють зміні клімату та потеплінню. Переробка металів із фільтрів допомагає зберегти ресурси, зменшити забруднення і зекономити енергію.

Відпрацьовані оливи — це будь-які мінеральні, напівсинтетичні чи синтетичні масла, що вже непридатні для змащування або промислового використання, і становлять серйозну загрозу довкіллю. Всього 1 літр оливи може забруднити мільйон літрів води й покрити плівкою гектар водної поверхні! Олива у поєднанні з водою утворює емульсію, яка призводить до загибелі всього живого у воді, а потрапляючи до ґрунту, перекриває доступ кисню для рослин і мікроорганізмів.

Важкі метали, що містяться у відпрацьованій оливі, пошкоджують нервову систему й нирки, можуть викликати рак. Ці токсини накопичуються в організмі, тому проблеми зі здоров’ям з’являються зі значною затримкою.

Відпрацьовану оливу не можна змішувати з побутовими чи іншими відходами. Усі небезпечні відходи змішувати з несортованими або побутовими відходами заборонено, і це суворо контролюється.

Також заборонено спалювати відпрацьовану оливу у печах та камінах, оскільки при цьому виділяються канцерогени, які можуть спричиняти рак, вроджені вади, проблеми з фертильністю, бронхіт, астму та інші хвороби органів дихання.

Спалювати масло дозволено лише в спеціалізованих ліцензованих установах у відповідних печах, обладнаних фільтрами, які регулярно обслуговують та утилізують як небезпечні відходи.

Зливати мастило у водойми, каналізацію, дренажні системи або на землю — суворо заборонено, оскільки це забруднює великі площі та загрожує джерелам води, річкам і навіть питній воді.

Використане масло слід здавати тільки уповноваженим підприємствам, які мають дозвіл на його збір і переробку.

Перероблену оливу можна перетворити на високоякісну базову оливу або доочистити для повторного використання як моторної. Очищення потребує усього третини енергії, порівняно з виробництвом оливи з сирої нафти.

Жителі та підприємства можуть здавати відпрацьовану оливу компаніям із відповідними ліцензіями.

Наша компанія співпрацює лише із сертифікованими підприємствами, які мають дозвіл на поводження з відпрацьованою оливою та іншими небезпечними і не небезпечними відходами.

Використану оливу при ремонті автомобіля можна залишати у сервісах і майстернях, якщо ви користувалися їхніми послугами.

Відпрацьовані акумулятори містять багато небезпечних речовин. За правилами ЄС, акумулятори, що містять свинець, обов’язково підлягають збору й переробці, щоб більшість компонентів — свинець, пластик, сірчана кислота, сурма тощо — можна було використати повторно.

Якщо акумулятори утилізувати неправильно, під час руйнування або пошкодження корпуса у довкілля потрапляють токсини — важкі метали й електроліти. Свинець надзвичайно небезпечний: він потрапляє в організм через вдихання парів, пилу або з їжею й водою. Свинцева інтоксикація накопичується повільно, призводить до розладів нервової системи, безсоння, головного болю й дратівливості. Сірчана кислота, яка також входить до складу акумуляторів, шкідлива для здоров’я, викликає подразнення очей і дихальних шляхів, ушкоджує слизові оболонки та зуби.

Виливання сірчаної кислоти на землю моментально знищує рослинність. Кислота може потрапляти в підземні води, забруднювати ґрунти та урожай, отруюючи людей і тварин.

Акумулятори не можна викидати разом із побутовими відходами. Змішування небезпечних відходів з іншими категоріями заборонено законодавством.

Не розбирайте акумулятори самостійно! Обов’язково здавайте їх цілими, неушкодженими — це убезпечить від поширення небезпечних речовин.

Акумулятори необхідно збирати окремо, у спеціальних маркованих контейнерах чи ящиках для безпечного транспортування.

Спеціалізовані підприємства розбирають акумулятори, переробляючи свинець і пластик на нові батареї, а кислоту — очищують для використання у добривах.

Відпрацьовані батареї можна здавати компаніям, які мають дозвіл на їх приймання, або передати нам — ми забезпечуємо їх переробку відповідно до вимог. Наша компанія працює лише із зареєстрованими підприємствами з поводження з небезпечними та звичайними відходами.

Акумулятори та батареї також можна безкоштовно здавати на муніципальних майданчиках для збору габаритних відходів. Повний перелік тут: https://am.lrv.lt

Перед здачею відходів обов’язково перевірте, чи приймає ваш пункт потрібні вам види відходів, оскільки різні сайти приймають різні категорії, у тому числі побутові небезпечні відходи. Доставляти відходи можна в робочі години. Місцева влада і співробітники муніципалітету нададуть усю потрібну інформацію щодо адрес, графіку та місць прийому — це також опубліковано на офіційних сайтах міськрад і Міністерства довкілля.

Залишити акумулятор можна і у сервісах з ремонту, якщо ви звертаєтесь до них за обслуговуванням.

Використані амортизатори вважаються небезпечними відходами, оскільки містять у собі оливу, насичену важкими металами та іншими токсинами. Викинуті автозапчастини забруднюють великі площі ґрунту, можуть потрапляти в підземні води, річки, а також у питну воду. Якщо масло чи газ витікає, амортизатор стає непридатним для використання. Амортизатори складаються з металу, оливи й гуми.

Переробка амортизаторів споживає набагато менше енергії, ніж виготовлення нових виробів. Зношені амортизатори не можна змішувати з побутовими чи іншими відходами.

Після переробки амортизаторів отримують метал, оливу й гуму. Відпрацьована олива очищується, може бути перетворена на високоякісну базову оливу або використана як чистіше паливо. Повторна очистка відпрацьованої оливи дозволяє заощадити енергію: це потребує лише третини від тієї, що потрібна для виробництва оливи з нафти.

Переробка металу з амортизаторів теж значно економить енергію. Виробництво металу з сировини супроводжується високими викидами парникових газів, які викликають зміни клімату. Переробка дає змогу знизити забруднення й зекономити ресурси.

Жителі можуть здавати зношені амортизатори до ліцензованих компаній.

Також амортизатори можна залишати в автосервісах при обслуговуванні автомобіля. Карту відповідальних майстерень шукайте на www.esuatsakingas.lt.

Використані амортизатори приймають і на муніципальних майданчиках для збору великогабаритних відходів. Дивіться повний список тут: www.am.lt. Перед здачею обов’язково з’ясуйте, які саме відходи приймають у конкретному пункті, оскільки перелік може відрізнятися. Місцева влада надасть всю інформацію щодо пунктів прийому: адреси, години роботи й перелік прийманих відходів. Також ці дані є на сайтах муніципалітетів і Міністерства довкілля.

Пакувальні відходи — це альтернатива для сировини. Сортування й переробка упаковки корисні для промисловості та дозволяють зберігати природні ресурси. Дуже важливо відділяти пакування від інших відходів, сортувати та багаторазово використовувати його, щоб менше шкодити природі й зберегти цінні ресурси.

В українському законодавстві передбачено обов’язкове сортування пакування й товарних відходів, і їх заборонено змішувати з побутовими. Тільки так можна збільшити обсяги переробки й зменшити забруднення. Якісне сортування упаковки та товарних відходів — запорука кращого результату для кожного.

Пакувальні відходи можна викидати у спеціальні контейнери для роздільного збору: жовтий — для пластику і металу, зелений — для скла, синій — для паперу; здавати у пункти прийому, а багаторазову тару повертати у магазини за залоговою схемою.

Позначення на упаковці

Для зручності більшість пакувальних матеріалів зараз містять стандартні позначки. Трикутник зі стрілок, що рухаються по колу, означає, що упаковку можна переробити.

Цифра всередині трикутника вказує тип матеріалу: 1–19 — це пластик, 20–39 — папір і картон, 40–49 — метал, 50–59 — дерево, 60–69 — текстиль, 70–79 — скло.

Дана інформація підготовлена відповідно до наказу Міністра охорони довкілля Литовської Республіки від 28 червня 2012 р. № D1-554 «Про вимоги до інформування й навчання громадськості з питань управління відходами за принципом відповідальності виробника».